ХРОНОГОРАФ

Особливо широке поширення хронографи одержали з розвитком аеронавтики й спорту. Завдяки прогресу й підвищенню вимог до хронографів був винайдений хронограф з функцією fly-back. Для здійснення повітряної навігації на маленьких літаках використовуються компас і годинник. Рухаючись за прокладеним курсом у повітряних коридорах, пілот повинен слідувати в заданому напрямку по компасу протягом заданих проміжків часу. При зміні курсу йому необхідно починати новий відлік часу. При більших швидкостях польоту й низькою висотою потрібно максимально швидке переключення хронометра з мінімальною кількістю рухів. Для цього була винайдена функція fly-back, що дозволяє робити скидання показань хронографа одночасно з початком нового відліку. При цьому використовується тільки одне натискання кнопки, на відміну від стандартного хронографа, де потрібно два натискання. Такі хронографи вперше стали вироблятися для німецької авіації в 30-і роки швейцарськими фірмами Hanhart й Tutima.

Приблизно в 1910 році з'явився перший наручний хронограф. Взагалі розвиток наручних годинників і хронографів ішов один за одним. Інновації у виробництві наручних годинників досить швидко з'являлися й у виробництві хронографів. Появою водонепроникних годинників у 1930 році викликало появу водонепроникних хронографів у 1933. Те ж саме відбулося й з появою антимагнітних годинників. Хоча були і виключення. В 30-40-х роках широкий розвиток одержали годинники з автопідзаводом. Але сполучення автопідзавода із хронометром й тим більше серійне виробництво автоматичних хронографів було неможливо через існуючі тоді технічні проблеми. Наприклад, Lemania - один з найбільших виробників годинникових механізмів, розробила автоматичний хронограф уже в 1947 році, але серійне виробництво його так і не починалося. У результаті протягом наступних 20 років, до 1965 року, істотних змін у виробництві автоматичних хронографів не відбулося.

В 1965 році була створена Асоціація з компаній Buren-Hamilton, Breitling, Dubois-Depraz й Heuer-Leonidas для рішення проблеми сполучення механізму хронографа з механізмом годинників з автопідзаводом. У результаті 3 березня 1969 році був презентований перший автоматичний хронограф Chronomatic (від CHRONOgraph й autoMATIC). Він працював із частотою 19 800 напівколивань у годину. Chronomatic випускався з 1969 до 1972 року. Потім був винайдений Caliber 12 із частотою 21 600 напівколивань у годину.

“ Роллс-Ройсом” серед хронографів уважається Chronographe rattrapante (сплит-хронограф), годинники, які мають дві секундні стрілки, що дозволяє засікти час проміжного фінішу. Ця складна функція дозволяє фіксувати тривалість кожної із двох подій, що мають одночасний початок, але закінчуються в різний час. Звичайно такий хронограф має третю кнопку, яка і здійснює спліт-функцію. При натисканні цієї кнопки одна зі стрілок (спліт) зупиняється, у той час як інша продовжує відлік часу. Це дозволяє засікти потрібний час, не зупиняючи секундомір. Після повторного натискання цієї ж кнопки секундна стрілка, що зупинилася, приєднується до тієї що рухається. Якщо необхідно зафіксувати як проміжний, так й остаточний час, необхідно нажати іншу кнопку, розташовану під заводною головкою.